17 січня виповнилося 100 років від дня народження співця Карпатської України Івана Ірлявського-Рошка.
…Завіяло слід
по мені в невідомих просторах,
а зі мною кінчається й рід,
що століттями ниви ті оре.
Сьогодні ці слова Івана Ірлявського сповнилися майже стовідсотково. Занадто скромне відзначення його ювілеїв, хоча б, тому підтвердження…
Ірлявський прожив неповні двадцять три роки. І вже добігають цілих сімдесят пʼять після його трагічної смерті. Що в’яже нашу молодь із цим юнаком – феноменальність його поетичного обдарування чи його ж фатальна відданість українській національній ідеї й безоглядна жертовність заради неї? Мабуть, друге!
А тому, що ціна йому – життя. Й ціну сплачено свідомо. «З усміхом на устах» і останнім викликом: «Слава Україні!»… Тому цінують і поважають сучасники його погляди, прямо й виразно задекларовані в публіцистичних статтях.
…Кобрин Василь, Кузьмик Василь, Рогач Ганна, Рогач Іван, Рошко-Ірлявський Іван… Оце і є той закарпатський хрест над Бабиним Яром, над Україною. На що орієнтувалися ці мужі, в що вірили і що принесли? Справжній фанатизм – ось чого бракує сучасним політикам.
Тож студенти коледжу, випускником якого у свій час був Іван Ірлявський, мають гідний приклад відданого служіння Вітчизні. Захід у Міській бібліотеці зібрав небайдужих юнаків, котрі разом з усіма присутніми вшанували пам‘ять славного патріота України.
