20 лютого для українців – це не тільки трагічні події Бабиного Яру, Майдану, але й день пам’яті тих, хто сповідував національні ідеї. Саме цього дня в Мукачівському кооперативному торговельно-економічному коледжі відбулося заняття з української літератури для першокурсників спеціальності Підприємництво, торгівля та біржова діяльність із запрошенням поважних гостей: Василя Густі – українського поета, публіциста, перекладача, очільника Закарпатської письменницької спілки, Петра Ходанича – українського прозаїка і скульптора-різьбяра по дереву, члена Національної спілки письменників України, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Лідії Повх – педагога, поетеси, лауреата Закарпатської обласної літературної преміії імені Федора Потушняка, літературної премії «Благовіст», Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава. Завдяки гостям, студенти поринули у вир епохи Карпатської України, перегорнули творчі сторінки В.Гренджі-Донського, М.Томчанія, І.Ірлявського (випускників Мукачівської торговельної академії), Зореслава, О.Духновича та ін.. Сучасні митці вдало поєднували розповіді про класиків літератури рідного краю, їхнього доробку, пересипаючи із власними віршами, тому легко й невимушено до молоді доносилися вчинки-подвиги Олега Ольжича, Олени Теліги, Івана Ірлявського (цьогорічного ювіляра), Уласа Самчука, котрі показали нам приклад незрадливої любові до України. Доля подарувала тим сподвижникам кілька десятків років, але їхні імена, мов смолоскип, горять для нас гордим вознесінням людського духу. Іван Багряний писав: «Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу». Отож, Карпатська Україна, 80-річчя якої відзначаємо, і стала Голгофою для багатьох письменників-патріотів, про яких студенти можливо вперше почули багато нового. Наприкінці заняття гості побажали молоді жити гідно, і пам’ятати про своїх героїв, а ще знати, що література Закарпаття – це не тільки трагедії, але й ніжна лірика кохання, і дотепний гумор, і філософія життя.
