Він зображував себе по-різному: молодим юнаком із блиском в очах та зрілим чоловіком із непокірним поглядом. Сучасники ж бачать у ньому суперечливу особистість: пристрасного поета й художника, модника і поціновувача смачної української кухні, богобійного та мрійливого сімʼянина, якому так і не вдалося вступити до шлюбу. Так, саме особистість Тараса Шевченка , нашого Пророка, у ці березневі дні вшановується в усіх куточках світу. 210-а річниця з його Дня народження відзначена і в нашому коледжі. У рамках ювілею була проведена вікторина на знання Кобзаревих уподобань, потім на сцені була продемонстрована інсценізація студентами 112, 121, 221, 111 груп, також коледжани взяли участь у міських заходах. Як завжди, юні театрали були на висоті. Зумівши поєднати минуле і сучасність, аматори зобразили героя Шевченкових творів, який мандрує Україною, бачить руїни Маріуполя, погроми Харкова та Херсона, злочинства у Бучі. Оптимістична зустріч з військовими вселяє надію на перемогу, а «Молитва до Тараса» – віру у краще майбутнє. Композицією «Думи мої, думи…» в сучасній обробці, завершилося дійство.
Хай слова Великого Кобзаря, сказані понад два століття тому, справдяться: «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люде на землі»
Евеліна БОРОДКІНА, студентка 112 групи
