Ще на початку минулого століття травень називали місяцем Матері Божої. У неділю і дорослі, і діти несли до церкви квіти, співали пісні, в яких славили жінку, яка привела на світ Сина Божого. Тож прийми Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матір. І молитва наша праведна, як і любов.
У травневий понеділок студенти 113, 121 та 321 груп разом з усіма першокурсниками відсвяткували День матері, підготувавши для своїх мам і бабусь маленьке свято. Привітали їх піснями, танцями та віршами. При вітанні кожен із студентів вклав свою душу і ласку до найріднішої людини, адже в усі часи, всі народи пов’язували з матір’ю найсокровенніше, возвеличували її, як найбільшу святиню. Мати – корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Не дарма ми кажемо: мати-Вітчизна, Ненька-Україна. Віддаючи шану Матері Божій, яка завжди нас охороняє і завжди заступає, віддаємо шану Матері-Україні, яка своїх синів і досі виряджає на непевну боротьбу за рідний край. І святкове дійство стало символом їх відродження!
Крістіна Ходанич, студентка 113 групи, учасниця свята
