20-го вересня наша бухгалтерська група 322 під керівництвом академнаставника Малеш М.Ю. поїхала у село Визницю на пікнік. Основною нашою метою було оздоровитись і гарно відпочити. Я сміливо можу сказати: ми досягли цієї мети на всі сто відсотків.
День розпочався не дуже багатообіцяюче, оскільки зранку нас зустрів тихенький дощик. Та, як каже народна мудрість: «Що не стається – стається до кращого». Після ранкового дощику нас цілий день супроводжувало чисте повітря та тепле осіннє сонечко.
Тихенький лісний вітерець, а також річка, яка протікала поруч, далися в знаки, тому спочатку було трохи зябко, та ми хутко зігрілись гарячою, печеною картоплею і, звичайно, запашним шашличком.
У нашому розпорядженні був цілий день, тому часу вистачило на все. Що ми тільки не робили: грали в ігри, починаючи з настільних і закінчуючи іграми з м’ячем, отримали майстер-клас по смаженню шашличка в лісних умовах від нашого одногрупника, і просто друга Данканича Владислава, який дійсно майстер цієї справи. Цього дня ми згадали багато веселих історій із нашого спільного життя протягом двох минулих років. Ох і насміялись же ми тоді!
Цей день ми неодноразово фіксували в пам’яті за допомогою фотоапарату, який був в умілих руках починаючого фотографа Гарапка Андрія.
Під час відпочинку ми зрозуміли, що найголовніше – теплота в колективі. Тому дружелюбність – це перша і найважливіша риса нашої групи, за якою й можна відрізнити нас від інших.
Віталій Гарга (Рижак)
